Атомарність у SQL відноситься до однієї з властивостей ACID, яка гарантує використання транзакцій під час виконання запитів до даних за допомогою SQL.
У контексті SQL-баз даних атомарність забезпечує, що всі операції в межах певної логічної одиниці виконуються повністю, або жодна з них не виконується.

Обробка транзакцій у SQL

Основні характеристики

• Відкат (Rollback): Якщо якась частина не виконується (наприклад, через помилку або порушення обмеження), вся транзакція скасовується, а зміни повертаються до початкового стану;

• Фіксація (Commit): Якщо всі операції виконані успішно, транзакція фіксується, і зміни стають постійними.

Створення транзакцій у SQL

У SQL кожен окремий оператор розглядається як транзакція.
Однак можна вручну створювати транзакції, що містять більше ніж одну інструкцію.

Уявімо ситуацію, коли маємо дві таблиці:

• таблиця BankAccounts, яка містить такі стовпці: account_number (Primary Key), account_holder та balance;

• таблиця UserLogs зі стовпцями: account_number, action, timestamp тощо. Комбінація account_number та timestamp є складовим первинним ключем цієї таблиці.

Розглянемо ситуацію, коли необхідно створити новий банківський рахунок і одночасно згенерувати запис у журналі, щоб зафіксувати додавання нового рахунку.
Важливо, щоб ці дві дії — додавання рахунку та реєстрація події — розглядалися як єдиний логічний блок і були обгорнуті в одну транзакцію. Ось дуже простий приклад того, як це можна реалізувати за допомогою транзакції:

-- Begin the transaction
BEGIN;

-- Insert a new bank account with account number 109, account holder Emma Watson, and initial balance of 0
INSERT INTO BankAccounts (account_number, account_holder, balance)
VALUES (109, 'Emma Watson', 0);

-- Step 2: Add log entry if the account was added
-- Insert a log entry into the UserLogs table indicating that a new account was added with account number 109
INSERT INTO UserLogs (account_number, action)
VALUES (109, 'New account added');

-- Commit the transaction, making the changes permanent
COMMIT;

У наведеному вище запиті використовується блок BEGIN, щоб позначити, що всі наступні оператори мають розглядатися як єдине ціле — якщо хоча б один з них не буде виконано, жоден з операторів не повинен бути виконаний.
Ключове слово COMMIT позначає завершення блоку транзакції.